Голодомор

Голодомор забрав понад три мільйони юних життів, відлунюється ще й досі й вимагає глибоких досліджень.

Кожного року в листопаді українці по цілому світу вшановують пам'ять жертв одного з найбільших геноцидів в історії людства.

Голодомор українців 1932-1933 років призвів до більше 7 мільйонів жертв, невинних людей на території Української Радянської Соціалістичної Республіки та поза її межами в Союзі Радянських Соціалістичних Республік, зокрема на таких густо українцями заселених теренах, як Кубань.Сьогодні існує доволі багато доказів, що ця трагедія українського народу була влаштована свідомо Кремлем для того, щоби придушити серце українського народу – українське селянство. Про це писав ще у 1950-их роках відомий юрист і автор Конвенції запобігання і покарання геноциду при Організації Об’єднаних Націй Рафаїл Лемкін. Пізніше радянські документи підтвердили цей склад злочину недвозначно. Загально прийнято, і навіть на міжнародному рівні, що це був геноцид українського народу.

Уточнення кількості жертв ще й нині, через більш як вісімдесят років після трагедії, встановлюється на підставі радянських архівів, але з впевністю можна ствердити що було не менше, як сім мільйонів, між ними, напевно, три мільйони дітей. Дана підтема, зокрема, наголошення на великій смертності українських дітей у 1932-33 роках, важлива не тільки для доказу жаху цього геноцидного процесу, а й також для усвідомлення страшних наслідків для українського генофонду навіть сьогодні.