Що вчителі хотіли б розповісти батькам своїх учнів?

Ось 10 пунктів, які інколи складно сказати у вічі батькам.

Погодьтеся, іноді корисно подивитися на своїх дітей очима інших людей.

Всі діти брешуть, і ваші теж

Кожен з батьків вважає, що його дитина найчесніша на світі. Але це не так. Брешуть абсолютно всі діти, хтось більше, а хтось менше. Зазвичай у будь-якій ситуації батьки встають на бік своєї дитини. Так, з одного боку, це правильно. Але іноді дитина дійсно обманює, а батьки просто не готові це визнати. Бувають такі ситуації, коли кривдник у результаті взагалі виявляється жертвою.

Хотілося б дати пораду батькам: вмійте зізнатися в тому, що ви і ваша дитина не мали рації

Вчитель не може відповідати за прогуляні уроки та невиконані домашні завдання

Батьки часто звинувачують вчителів у тому, що дитина не робить домашніх завдань. Але перевіряти виконану роботу має насамперед батько. Якщо у дитини виникають проблеми з виконанням домашніх завдань, слід звернутися до вчителя та не замовчувати цю проблему. Якщо ваша дитина прогулює уроки, то як вчителі можуть на це вплинути? Потрібно розмовляти з дитиною та з’ясовувати причину її небажання вчитися, а не звинувачувати у всьому вчителів.

Батьки повинні навчити дитину відстоювати свої межі

Зараз популярно у всьому бачити булінг. Однокласники не взяли дитину в гру, значить, її цькують – так, так думають багато батьків. Але насправді не завжди йдеться про цькування. Буває так, що дитина просто не вміє відстоювати свої інтереси та межі. Іноді дитина просто не вміє дружити, бо її ніхто цього не вчив. Тоді тут постає багато запитань до батьків. Дитині треба вчити взаємодіяти з іншими дітьми та грамотно вирішувати конфлікти. І відповідальність у разі лежить сім’ї.

Так, діти повинні іноді робити те, що їм не подобається

Так, дітям не можуть подобатися усі предмети одночасно. Іноді уроки видаються нудними, а теми — незрозумілими. Але ж усім нам доводиться робити те, що нам не подобається, і це реалії життя. Хіба може вчитель викликати інтерес до предмета одразу у 30 учнів? Тут без допомоги батьків точно не обійтись.

Батьки, поясніть своїм дітям, що навіть нудні та потрібні справи в перспективі можуть виявитися корисними та важливими. Наведіть приклади зі свого життя, навчіть дитину робити те, що їй не дуже подобається вроздріб. Погодьтеся, адже кожне нудне заняття можна зробити цікавим?

Не потрібно надсилати повідомлення своїй дитині під час уроків

Начебто, батьки – дорослі люди, але іноді вони поводяться гірше за дітей. Навіщо писати повідомлення під час уроків? Якщо це не екстрене питання, слід почекати до перерви. Такі повідомлення відволікають усіх: вашу дитину, інших дітей та вчителя. Вивчіть розклад своєї дитини і пишіть (дзвоніть) їй тоді, коли вона вільна.

Менше гаджетів

На жаль, зараз усі діти схиблені на гаджетах. Жахливіше, що батьки самі сприяють цьому, адже простіше дати дитині планшет, ніж займатися і спілкуватися з нею. Вчителі ніяк не можуть вплинути на те, що дитина залежить від телефону. Якщо батьки самі 24 години на добу сидять в інтернеті, то що ми можемо вимагати від дітей?

Вчителі не можуть вплинути на сімейні звички своїх учнів. Хтось у вихідні на вулиці гуляє, природу вивчає. Але є й ті сім’ї, де заведено постійно сидіти вдома з телефоном у руках. Деякі діти ростуть у нездоровій атмосфері, а вчителям доводиться знаходити підхід до таких дітей (але не завжди можливо).

Батьки, навчіть дітей хорошим манерам та правилам поведінки

Таке відчуття, що сучасні діти ростуть самі собою. Вони не знають слів ввічливості, вони не дотримуються елементарних правил поведінки. Наприклад, хлопчики мчать уперед і навіть не намагаються пропустити дівчаток. Багато учнів заходять у клас без слів вітання, як до себе додому. Чи думаєте вчителям приємно на це дивитися? На будь-яке зауваження ми отримуємо грубість із боку дітей. А, як відомо, все йде із сім’ї. Діти мають прийти до школи підготовленими. Жодний вчитель не захоче вчити вашу дитину хорошим манерам.

Батьки, почніть читати самі

Батьки, скажіть, як часто ваші діти бачать вас із книгою в руках? Як часто ви читаєте та ділитесь враженнями про прочитане? Ми хочемо, щоб наші діти менше сиділи у гаджетах і більше читали. Але хто є для них найголовнішим прикладом? Якщо батьки не читають, то й дитина не робитиме цього. Вчителям все складніше і складніше прищеплювати дітям любов до читання, тому що діти не бачать дорослих, що читають.

У дитини має бути режим дня

Сучасні діти не мають жодного режиму дня – вони можуть всю ніч сидіти в інтернеті або грати в комп’ютерні ігри. Зараз діти мало гуляють та багато часу проводять вдома. Через це погіршується пам’ять, зір, настрій, мотивація до навчання. Дитині потрібен повноцінний сон, здорове харчування та багато свіжого повітря. Завдання батьків полягає в тому, щоб забезпечити своїм дітям ідеальні умови для розвитку та навчання.

Навчіть дитину помилятися

Деякі діти дуже болісно ставляться до невдач. Отримала 6 або 7, відразу ж крокодилячі сльози. Іноді батьки самі змушують дітей бути ідеальними у всьому. І чого це призводить? Дитина знецінює усі свої старання. Нам, вчителям, зовсім не потрібно, щоб кожна дитина була відмінником. Нам важливо, щоб діти виявляли інтерес до навчання, хотіли навчатися та дізнаватися про нову інформацію.

10 кроків, щоб стати кращими батьками

Як можна допомогти дитині добре поводитись?

Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами.

Подавайте дітям приклад хорошої поведінки

Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих. Ваша поведінка - приклад для наслідування.

Змінюйте оточення, а не дитину

Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

Висловлюйте свої бажання позитивно

Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.

Висувайте реальні вимоги

Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.

Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням

В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими - використовуйте тактику переключення уваги.

Обирайте виховання без побиття та крику

На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.

Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.

Факти, що можуть Вас здивувати...

Діти часто не розуміють, чому їх покарано

Дослідження доводять, що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Пам'ятайте, коли дитина дістала ляпас, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.

Допомагайте дітям вести себе краще, даючи їм вибір

Не сперечайтеся з дітьми про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їм зробити вибір: нехай вони самі вирішують, у що одягатися чи що їсти.

Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що Ви її постійно контролюєте.

Діти мають право на позитивне ставлення до себе

Уряд України зобов’язався дотримуватись принципів Конвенції Організації Об’єднаних Націй з прав дитини. В ній виголошено, що діти мають права, одним з яких є право на захист від будь-яких форм фізичного і психічного насильства та навмисного приниження.

Десять кроків, щоб стати кращими батьками

1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.
2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.
3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.
4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.
5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися. Коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли в Вами чинили несправедливо.
6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку.
7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.
8. Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.
9. У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними і їх дотриманні, про намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється.
10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише  собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.

Пам’ятка для батьків:

„Діти, Інтернет, Мобільний зв’язок”

Шановні батьки!

Змістом державної політики у сфері захисту суспільної моралі є створення необхідних правових, економічних та організаційних умов, які сприяють реалізації права на інформаційний простір, вільний від матеріалів, що становлять загрозу фізичному, інтелектуальному, морально-психологічному стану населення (ст. 5 Закон України „Про захист суспільної моралі”).

З метою реалізації та додержання вимог чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі, обігу продукції і видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру, продукції, що містить пропаганду культу насильства, жорстокості і порнографії, створено Національну експертну комісію України з питань захисту суспільної моралі (далі - Національна комісія).

Відповідно до статті 17 Закону України „Про захист суспільної моралі” Національна комісія є постійним позавідомчим державним експертним і контролюючим органом, який діє відповідно до цього Закону та чинного законодавства України і є відповідальним за утвердження здорового способу життя, належного стану моральності суспільства, контролює обіг продукції і видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру.

Рішення Національної комісії, прийняті в межах її повноважень, є обов’язковими для розгляду центральними і місцевими органами влади, засобами масової інформації всіх форм власності, а також фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статей 2, 6 Закону України „Про захист суспільної моралі” виробництво та обіг у будь-якій формі продукції порнографічного характеру в Україні забороняються. Критерії віднесення продукції до такої, що має порнографічний характер, встановлюються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері культури та мистецтв.

Виробництво та обіг у будь-якій формі продукції еротичного характеру та продукції, що містить елементи насильства та жорстокості, дозволяються виключно за умови дотримання обмежень, встановлених законодавством.

Забороняються виробництво та розповсюдження продукції, яка:

- пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України;

- пропагує фашизм та неофашизм;

- принижує або ображає націю чи особистість за національною ознакою;

- пропагує бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і релігійних святинь;

- принижує особистість, є проявом знущання з приводу фізичних вад (каліцтва), з душевнохворих, літніх людей;

- пропагує невігластво, неповагу до батьків;

- пропагує наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, тютюнопаління та інші шкідливі звички.

З високими темпами розвитку науково-технічного прогресу, зокрема, електронної техніки та можливостей обміну інформацією постало питання захисту дітей від інформації, яка несе загрозу морально-психічному здоров’ю.

Працівниками Національної комісії проводиться робота щодо виявлення цієї інформації у засобах масової інформації на будь-яких носіях, в тому числі, розповсюдження її за допомогою мобільних телефонів та  всесвітньої мережі Інтернет.

Мобільний телефон та порнографія.

Порнографія стає одним з локомотивів розвитку мобільного зв’язку, так як і раніше вона допомогла розповсюдженню відеомагнітофонів та Інтернету. В Європі продаж розваг для дорослих, які можна отримати в мобільні телефони, вже став бізнесом, що приносить мільйони доларів. Користувачі стільникового зв’язку вже витрачають десятки мільйонів на рік на „контент для дорослих”. У числі розповсюджувачів порнографії опинилися такі компанії, як гігант мобільного зв’язку Vodafone (Водафон) – названий однією з британських газет „Vodafilth” (filth – „розпуста”). На думку експертів, до 2009 р. статки „мобільного” порно у всьому світі склали $2 мільярди. Індустрія мобільного телебачення вражена тим, що 30 відсотків відео-контенту, відтворюваного на мобільних пристроях, є порнографічними.

На території СНД, за даними деяких провайдерів, еротика і порнографія складає не менше третини всього ринку мобільних картинок. Еротика користується великою популярністю у всіх сферах індустрії розваг і мобільний контент не є винятком. Найбільш популярними залишаються WAP-сайти порнографічного змісту. При цьому аналітики відзначають, що типовим споживачем мобільного порноконтенту є молодь та діти.

Батьки мають вміти те, що вже роблять діти!

Передача контенту

Контент (з англ. – зміст, вміст) – будь-яке інформаційно-значиме наповнення інформаційного ресурсу (тексти, ігри, графіка, мультимедіа).

Мобільний контент – це цифровий контент, адресований власникам мобільних пристроїв.

Є декілька способів:

• MMS повідомлення;
• За допомогою Bluetooth® (блютус);
• ІЧ- порт, IrDA (Інфра червоний порт).

Bluetooth — це технологія бездротового зв’язку, створена у 1998 році. Основне призначення Bluetooth - забезпечення економного (з точки зору спожитого струму) і дешевого радіозв’язку між різноманітними типами електронних пристроїв, таких як мобільні телефони та аксесуари до них, портативні та настільні комп’ютери. Можливості Bluetooth дозволяють передавати будь-яку інформацію у вигляді файлів на відстань до 100 метрів.

Тому будь-який файл підліток може прийняти/передати за допомогою Блютус. При цьому підлітки можуть бути не знайомі і не бачити один одного та знаходитись у різних приміщеннях.

MMS - послуга мультимедійних повідомлень (англ. Multimedia Messaging Service, MMS) — стандарт, який дозволяє пересилати між мобільними пристроями повідомлення з мультимедійним змістом (зображення, звук тощо).

Але, на відміну від Bluetooth ця послуга надається оператором мобільного зв’язку, є платною та має обмеження, які встановлюються оператором, а саме, ціна, кількість повідомлень та максимальний об’єм даних.

IrDA -  Інфра червоний порт (англ. Infrared Data Association) є одним із стандартів передачі даних на малі відстані за допомогою інфрачервоного випромінювання.

Тобто, ІЧ-порт є аналогом Bluetooth, але на відміну від останнього, має малий радіус дії, не більше 10-20 сантиметрів.

Замовлення контенту через SMS

1. Абонент відправляє SMS з кодом контенту на короткий номер оператора (компанії, які надають послуги мобільного зв’язку).

2. Оператор (без аналізу вмісту) перенаправляє отримане SMS до контент-провайдера (компанія, яка займається розповсюдженням контенту – картинки, музика, ігри, фото, кліпи тощо) згідно з укладеною угодою. Договір включає ряд додатків, в яких описується сервіс, правила участі і контент, що надається.

3. При вдалій передачі SMS від оператора до контент-провайдера відбувається тарифікація (з абонента знімаються гроші). Деякі оператори знімають гроші при передачі зворотного SMS від контент-провайдера до оператора.

4. Контент-провайдер опрацьовує отримане SMS та, згідно з вказаним кодом, відкриває відповідне WAP-посилання на вказаний контент. Посилання відправляється у зворотному SMS від контент-провайдера до оператора.

5. Оператор отримує SMS і відправляє (без аналізу вмісту) його абонентові.

6. Абонент заходить на вказане в SMS WAP-посилання та закачує контент на телефон. (З’єднання відбувається через PROXY-оператора, який здійснює лише тарифікацію без додаткового аналізу).

Замовлення контенту через IVR (в основному звуковий контент)

1. Абонент телефонує на короткий номер.

2. Оператор перенаправляє дзвінок до контент-провайдера (або підрядчика контент-провайдера) згідно з укладеною угодою. Договір включає ряд додатків, в яких описується сервіс, правила участі і контент, що надається.

3. Система контент-провайдера відповідає на виклик (з цієї миті починається тарифікація. Тарифікується або з’єднання, або тривалість, або те і інше). Абонент через IVR-меню вибирає потрібний контент.

4. Контент-провайдер, посилаючись на вибраний в IVR-меню контент, формує відповідне WAP-посилання на цей контент. Посилка відправляється через SMS від контент-провайдера до оператора.

5. Оператор отримує SMS та відправляє (без аналізу вмісту) його абонентові (інколи оператор знімає додаткову плату з контент-провайдера за відправлення SMS, оскільки таке відправлення часто відбувається як рекламна розсилка, і дуже рідко є офіційно оформленою відповіддю на IVR-запит).

6. Абонент заходить на WAP-посилання, яке вказане в SMS, і закачує контент на телефон. (З’єднання відбувається через PROXY-оператора, який здійснює лише тарифікацію без додаткового аналізу).

Закачування контенту з WAP-порталу

1. Абонент заходить на посилання WAP-порталу. (З’єднання відбувається через PROXY-оператора, який здійснює лише тарифікацію без додаткового аналізу).

2. Вибирає потрібний йому контент.

3. Закачує вибраний контент.

Як захистити дітей від закачування контенту з небажаним змістом.

1. Оператори надають можливість перегляду всіх витрат певного мобільного номеру. Варто домовитися з дитиною, що ви будете переглядати ці дані, або включити цю послугу без її відома, але для цього вам буде потрібний телефон дитини.

2. Вияснивши, що дитина використовувала послуги контент-провайдера, слід зателефонувати в call-центр оператора і довідатися:

- якому контент-провайдеру належить цей короткий номер або WAP-портал;

- якого роду інформація надається через даний сервіс;

- чи є на цьому порталі інформація еротичного чи порнографічного характеру;

- контактну адреса call-центру контент-провайдера.

3. У call-центрі контент-провайдера Ви можете з’ясувати, який контент був замовлений з номера вашої дитини, при цьому не варто інформувати, що це не ваш особистий номер. Контент-провайдер може відмовитися надати таку інформацію.

4. Одночасно з’ясуйте, яку інформацію можливо замовити за даним коротким номером (зателефонуйте на цей номер або зайдіть на WAP-портал). Подивіться в телефоні дитини, чи збереглося SMS з номером замовленого контенту, або зворотне SMS з WAP-посиланням, або перевірте історію сторінок, які відвідувала дитина, в браузері телефону. Якщо ви переконалися в тому, що сервіс, яким користувалася ваша дитина, містить інформацію еротичного, порнографічного чи іншого небажаного характеру, і цю інформацію дитина вже отримала (що буває найчастіше), потрібно звернутися до call-центру оператора.

Вибір за Вами.

Діти в Інтернет

Проблема безпеки дітей в мережі Інтернет вже не здається Україні такою далекою. Ніхто не може заперечити, що на сьогоднішній день вона постала особливо гостро.

Відомо, що підлітки у період заниженої самооцінки шукають підтримки серед своїх друзів, а не у родинному колі. Старші підлітки, бажаючи незалежності, мають потребу ототожнювати себе з певною групою й схильні порівнювати цінності своєї сім’ї та своїх товаришів.

Що роблять підлітки в он-лайні

В он-лайні підлітки завантажують музику, використовують обмін миттєвими повідомленнями, електронну пошту та грають в он-лайнові ігри. За допомогою пошукових серверів підлітки знаходять інформацію будь-якого змісту та якості в мережі Інтернет. Більшість підлітків реєструються у приватних чатах та спілкуються на будь-які теми, видаючи себе за дорослих. Хлопці в цьому віці надають перевагу всьому, що виходить за межі дозволеного: брутальний гумор, насильство, азартні ігри, еротичні та порно сайти. Дівчатам, які мають занижену самооцінку, подобається розміщувати провокаційні фото, вони схильні на фривольні розмови, видаючи себе за дорослих жінок, в результаті чого стають жертвами сексуальних домагань.

Як забезпечити безпеку дітей в мережі Інтернет

Пропонуємо декілька рекомендацій, які слід взяти до уваги:

- розміщуйте комп’ютери з Internet-з’єднанням поза межами кімнати вашої дитини;

- поговоріть зі своїми дітьми про друзів, з яким вони спілкуються в он-лайні, довідайтесь як вони проводять дозвілля і чим захоплюються;

- цікавтесь які веб сайти вони відвідують та з ким розмовляють;

- вивчіть програми, які фільтрують отримання інформації з мережі Інтернет, наприклад, Батьківський контроль в Windows*;

- наполягайте на тому, щоб ваші діти ніколи не погоджувалися зустрічатися зі своїм он-лайновим другом без Вашого відома;

- навчіть своїх дітей ніколи не надавати особисту інформацію про себе та свою родину електронною поштою та в різних реєстраційних формах, які пропонуються власниками сайтів;

- контролюйте інформацію, яку завантажує дитина (фільми, музику, ігри, тощо);

- цікавтесь чи не відвідують діти сайти з агресивним змістом;

- навчіть своїх дітей відповідальному та етичному поводженню в он-лайні. Вони не повинні використовувати Інтернет мережу для розповсюдження пліток, погроз іншим та хуліганських дій;

- переконайтеся, що діти консультуються з Вами, щодо будь-яких фінансових операції, здійснюючи замовлення, купівлю або продаж через Інтернет мережу;

- інформуйте дітей стосовно потенційного ризику під час їх участі у будь-яких іграх та розвагах;

- розмовляйте як з рівним партнером, демонструючи свою турботу про суспільну мораль.

Використовуючи ці рекомендації, Ви маєте нагоду максимально захистити дитину від негативного впливу всесвітньої мережі Інтернет. Але пам’ятайте, Інтернет, це не тільки осередок розпусти та жорстокості, але й найбагатша в світі бібліотека знань, розваг, спілкування та інших корисних речей. Ви повинні навчити свою дитину правильно користуватися цим невичерпним джерелом інформації.

Та найголовніше, дитина повинна розуміти, що Ви не позбавляєте її вільного доступу до комп’ютера, а, насамперед, оберігаєте. Дитина повинна Вам довіряти.

*Батьківський контроль у Windows Vista

З появою нової операційної системи Windows Vista, до складу якої увійшли засоби батьківського контролю (Parental Control), з’явилась можливість легко контролювати отримання дітьми інформації і забезпечити їх захист під час роботи на комп’ютері.

За допомогою засобів батьківського контролю є можливість встановити:

- обмеження часу, який дитина проводить за комп’ютером;

- обмеження часу, протягом якого діти можуть входити у систему, зокрема, дні тижня і години, коли доступ дозволено (в інший, не зазначений Вами час, діти не зможуть користуватися комп’ютером. Якщо дозволений час закінчиться, а дитина ще працює за комп’ютером, відбудеться автоматичний вихід із системи;

- обмеження доступу дітей до мережі Інтернет за допомогою веб-фільтра батьківського контролю.

Завдяки спеціальному веб-фільтру Ви одержуєте можливість встановити низку обмежень на доступ дітей до мережі Інтернет, зокрема:

- заборонити доступ до окремих ігор (ви можете блокувати ігри на підставі вікової категорії та оцінки вмісту, а також заборонити доступ до певних ігор);

- обмежити активність в мережі Інтернет (ви можете блокувати доступ до веб-сайтів, обираючи рівень обмеження об’єму інформації; вказати, яку інформацію за тематикою та змістом фільтри пропускатимуть, а яку блокуватимуть; заблокувати або дозволити доступ до окремих веб-сайтів; заборонити або дозволити завантаження файлів);

- заборонити використання окремих програм.

Більш детально з можливостями веб-фільтра батьківського контролю можна ознайомитись на офіційному веб-сайті Майкрософт.

З приводу порушень законодавства України у сфері захисту суспільної моралі звертайтесь до Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.

Наші реквізити: 04050 м.Київ, вул. Пимоненка 10-а,                              тел./факс: +38 (044) 486-11-61,                                         офіційний сайт – www.moral.gov.ua;                                   e-mail – info@moral.gov.ua

 Увага, батьки!                            

 Депресія: особливості перебігу в підлітковому віці

       Депресія, в основі якої лежить пригніченість усіх пси­хічних і фізичних проявів людини, у підлітків має суттє­ві особливості, що відрізняють її від депресії в дорослих. Актуальність підліткових депресій полягає не тільки в їх збільшенні за останні роки, але й у тому, що «депресія може непомітно стояти за психопатоподібними порушеннями по­ведінки, штовхати до алкоголізації або вживання нарко­тичних засобів, за допомогою яких намагаються підняти настрій, подавити глибоко скриті обтяжливі переживання».

Ознаки депресії у дітей і підлітків

Причини та мотиви суїцидальної поведінки

Причини самогубств, як правило, такі:

—   депресивні стани — самогубство відіграє роль позбав­лення від відчаю, безнадійності, незадоволеності собою, похмурого та безперспективного майбутнього;

—   різноманітні прояви шизофренії або інших психозів;

—   прийом токсичних і наркотичних речовин, коли вини­кають помилкові, ілюзорні уявлення, наприклад, здат­ності літати;

—    акт помсти оточуючим («Ось побачите, як ви будете мене жаліти»);

—    імітація, яка призводить до розширених суїцидів.

На користь високого ризику самогубства свідчать:

—    спроби самогубства в минулому (за різними даними, до 60 % закінчених суїцидів — повторні), до того ж по­вторні спроби частіше закінчуються смертю; інтервал між пертою і другою спробами складає, як правило, приблизно 3 місяці;

—   депресивний стан, особливо якщо присутня виразна тривога або ангедонія (втрата здатності відчувати задо­волення, задовільність);

—    психічні розлади, особливо при високій підозрюванос- ті, манії переслідування, при страхітливих зорових та слухових галюцинаціях, імперативних галюцинаціях, у тому числі галюцинаціях, що виникають після при­йому наркотичних засобів;

—    наркоманія та алкоголізм;

—   передменструальний синдром, особливо у дівчат із не­стійким менструальним циклом.

Серед соціальних факторів ризику самогубства домі­нують: низький освітній рівень; особливості вікового періо­ду — вік 15-19 років, особливо у хлопчиків, у дівчат ризик самогубства у 2-3 рази нижчий, однак суїциди трапляють­ся і в більш ранньому віці.

Найбільш типові мотиви суїцидальноі поведінки у підлітків:

—    переживання образи, самотності, відчуженості, немож­ливість бути зрозумілими;

—    дійсна або мнима втрата батьківської любові, ревнощі;

—    переживання, що пов'язані зі смертю, розлученням, уходом батьків із сім'ї;

—    почуття провини, сорому, докори сумління, образливе самолюбство, боязнь ганьби, насмішок, приниження;

—    страх покарання, небажання вибачитися;

—    любовні невда чі, сексуальні ексцеси, вагітність у дівчат;

—    почуття помсти, з лоби, протесту, загроза, попереджен­ня, вимагання;

—    бажання привернутім увагу до своєї долі, викликати співчуття до себе, уникнути неприємних наслідків, уникнути склад ної ситуації;

—   співчуття товаришам, героям книг, фільмів або наслі­дування їх.

 Психологи виділяють такі мотиви суїциду:

1.     Пошук допомоги — більшість людей, що думають про самогубство, не хочуть помирати. Самогубство розгля­дається як засіб отримати що-небудь (наприклад, увагу, любов, позбавлення проблем, почуття безнадійності).

2.     Безнадійність — життя не має сенсу, а на майбутнє роз­раховувати не доводиться. Змарновані всі надії змінити життя на краще.

3.     Численні проблеми — усі проблеми настільки глобальні й здаються безнадійно невирішуваними, що людина не може сконцентруватися, щоб розв'язати їх поодинці.

4.     Спроба зробити боляче іншій людині — «Вони ще по­жаліють!». Іноді людина вважає, що, наклавши на себе руки, забере з собою і проблему та полегшить життя своїй сім'ї.

5.     Засіб розв'язати проблему — людина розглядає само­губство як показник мужності та сили.

Усі висловлювання про бажання померти повинні сприйматися серйозно!

1.     Прямі висловлювання:

      «Я покінчу із собою»;

      «Я хочу померти»; «Я хочу бути з дідом на небесах»;

      «Я застрілюся».

2.     Опосередковані висловлювання:

«Вам недовго залишилося через мене хвилюватися»;

 «Усі проблеми в сім'ї через мене»; «Я більше не можу терпіти цей натиск»; «Я тягар для своїх батьків»;

«Я не потрібний друзям. Що б я не зробив, через мене одні проблеми».

Що можуть батьки зробити для дитини?

Якщо підліток висловлює бажання померти, до ситуації треба ставитися уважно, сприймаючи загрозу серйозно. На­самперед необхідно обміркувати ситуацію або обставини, у яких виражається це почуття. Підліток може виказувати бажання померти, коли щось складається всупереч його бажанням (якщо ви не купуєте йому те, що він просить, або не відпускаєте на дискотеку чи концерт). Те ж бажан­ня він може виявити, коли ви його караєте або коли він намагається використовувати ваш промах, щоб викликати у вас почуття провини і скористатися цим у своїх цілях. Він також намагається викликати у вас відповідну реакцію і за­смутити вас. Поміркуйте, чи можете ви передбачити, коли він повторить подібне висловлювання, або ж він говорить про бажання померти в несподіваній ситуації: коли дивить­ся телевізор, розмовляє про школу та своїх друзів. Як часто висловлюється бажання померти і за яких обставин?

Іноді розмірковування про самогубство, по суті, явля­ють собою спробу маніпуляції. На них треба реагувати так, як і на інші висловлювання типу: «Я тебе ненавиджу», «Ви злі», «Я втечу з дому», «Я хочу жити у бабусі». Це особли­во характерно для дітей, узагалі схильних до маніпуляції. Дайте підліткові виразити свої почуття та обговоріть їх. Зберігайте самовладання, не дозволяйте дитині маніпулю­вати вами.

Незалежно від того, чи є висловлювання про бажання померти передбаченими, чи бачите ви в них спробу маніпуля­ції, далі вам слід спробувати виявити ознаки небезпечності. Якщо ви помітите одразу декілька ознак — певні почуття, зміни в поведінці або характерні ситуації, поставтеся до дитини дуже серйозно. Якщо ви чуєте такі висловлювання, то важливо серйозно їх сприймати. Поговоріть з дитиною про її почуття та про самогубство. Не пропонуйте різних відповідей на серйозні питання. Не роз'яснюйте, чому вона не повинна відчувати того, що відчуває. Саме це може лише укріпити в ній почуття провини, безвихідності свЬго стано­вища та власної непотрібності. Спробуйте проникнутися її почуттями і скеруйте розмову так, щоб підліток сам генеру­вав альтернативні рішення своїх проблем. Якщо у вас є сум­ніви або нєвирішувагні питання, зверніться до психолога, психотерапевта, психіатра, який спеціалізується на дітях і підлітках, та попросіть професійної допомоги.

Один з основних принципів адекватної соціалізації — це віра в себе.

Те, як ми ставимося до себе, відображається в нашій зовнішності, у тому, як ми поводимося, як беремося за ро­боту та виконуємо її кожного дня і навіть як ми будуємо взаємовідносини з людьми. Наша самооцінка — де наше уявлення про свою цінність та значущість у житті та сус­пільстві.

Підлітки з адекватною самооцінкою почувають, іцо їх люблять, і самі дарують любов оточуючим, вони володіють здібностями та працюють продуктивно і легко сприймають нове. Вони правильно оцінюють критику і дивляться на життя з оптимізмом.

Підлітки, які оцінюють себе надто низько, уважають, що їх не люблять, що вони не варті поваги і заслуговують догани. Як правило, вони відчувають безвихідь, уважають себе бездарними, почувають незручність, збентеження. Це може закінчитися тим, що вони втрачають цікавість до життя та починають бачити все в похмурому світлі. Люди­на із заниженою самооцінкою більше схильна до стресів, а моменти радості, скоріш за все, залишаться непомічени­ми. Це може спонукати підлітка до зловживання алкоголем і наркотиками та спроби самогубства.

Нам необхідно вчити підлітків:

—   зосереджувати свою увагу на доброму;

—   доброзичливо приймати люб'язні, приязні слова;

—   намагатися мати про себе позитивну думку;

—   піклуватися про себе за допомогою фізичних вправ і ра­ціонального харчування;

—   пам'ятати — немає нічого поганого в тому, щоб зверну­тися до кого-небудь по допомогу. 

Як подолати стрес у підлітка

Ми живемо у складному світі. Підлітки, як і дорослі, зіштовхуються з безліччю стресових ситуацій. Управління стресом — це мистецтво, якого треба вчитися. Навіть ті до­рослі, які не мають проблем зі здоров'ям, не раз пережива­ють у житті труднощі на фізичному, соціальному, розумово­му та психологічному рівнях.

Найчастіше діти вчаться життя у дорослих, які є для них моделями. Це допомагає, якщо у дорослих є навички піклуватися про своє здоров'я. Щоб уміти уникати в житті серйозних проблем, дітям важливо, щоб поряд був хоча б один дорослий, на якого можна покластися.

Відкрите спілкування в сім'ї дозволяє членам родини благополучно, без ризику виявитися незрозумілими, ви­разити все, іцо їх турбує. Дуже важливо збиратися кожного тижня всією родиною, щоб відчути участь і підтримку одне одного, обговорити засоби подолання стресу.

Треба відзначити, що стреси накопичуються. Тому ме­тоди їх зняття важливо використовувати регулярно. До­рослим та підліткам треба розрізняти методи подолання стресів: на негативні, що руйнують здоров'я, і позитивні, що додають сили та енергії. Необхідно змінити ті методи, які нр впливають позитивно на здоров'я.

Стрес згубно впливає на нашу здатність мислити, роз­мірковувати, контролювати ситуацію, себе. Перш ніж при­ймати важливе рішення, необхідно знайти людей, з якими можна поговорити і в яких можна знайти підтримку.

Поради про те, як впоратися зі стресом:

—       Розташуйте по порядку те, що слід зробити.

—       Навчіться розслаблятися. Виділіть час для розваг.

—       Робіть фізичну зарядку.

—       Уживайте в їжу поживні продукти.

—       Поговоріть з ким-небудь про те, як ви почуваєтеся.

—       Зверніться за допомогою до друзів, родичів, консультан­тів, психологів, служителів церкви та інших людей, які можуть допомогти вам.

Поради дорослим, як навчитися активно слухати:

—       Розмовляти в спокійному місці, щоб уникнути можли­вості бути перерваним у бесіді.

—       Приділяти всю увагу співрозмовнику, дивитися прямо на нього, зручно, без напруження розташувавшись на­впроти.

—       Переказати те, що співрозмовник розповів вам, щоб він переконався, що ви дійсно зрозуміли суть почутого та нічого не пропустили.

—       Дати можливість співрозмовнику висловитися, не пере­биваючи його, і говорити тільки тоді, коли перестане говорити він.

—       Говорити без засудження та упередження, що сприяє посиленню у співрозмовника почуття власної гідності.

Профілактика суїцидальної поведінки в підлітків

У наш час дуже актуальною, важкою і болючою темою є самогубство (або суїцид). Кількість випадків самогубств серед підлітків у всьому світі зростає, і Україна – не виняток. Чому? Які приховані чинники цього? Як протидіяти прагненню вкоротити собі віку?

Життя є даром від Бога. Але, безумовно, інколи воно здається радше тягарем, аніж даром. Головною причиною цього є егоцентризм та агресія оточення, що породжує втрату життєвого смислу, зневіру у змінах на краще, втому від нескінченної низки проблем та руйнівних для психіки стресів.

Водночас, на думку більшості населення, навіть найжахливіша ситуація не виправдовує самогубства. В окремих людей з’являється бажання померти через неадекватне пояснення подій або власного становища.

Нерідко хлопці та дівчата впадають у відчай і чинять самогубство через щось, що іншим здається лише дрібницею. Нам буває важко зрозуміти такі причини самогубства, як сварка з батьками, друзями, нещасливе кохання, приниження ровесників тощо. Та буває, що саме з таких, банальних, на перший погляд, причин, зазнавши душевного болю і не маючи змоги зарадити собі, підлітки вважають смерть способом помститися кривдникам. 

Тобто до серйозних спроб самогубства можуть вдаватися люди, які сподіваються вплинути на почуття інших, хоч самих їх уже не буде і вони не зможуть побачити, які наслідки мав їхній вчинок.

Як показують дослідження, серед дітей, які зазнають знущань у тій чи іншій сфері, ймовірність самогубства зростає майже у сім разів, адже вони в силу своєї ще несформованої психіки зазнають справжніх страждань.

Стрес, викликаний значущими для підлітка чинниками, породжує почуття збентеженості і страху, захисну реакцію, а саме – спробу позбутися душевного болю. Отже, найчастіше самогубство – це не бажання накласти на себе руки, а нестримне прагнення покласти край життю, яке завдає нестерпних мук.

Дуже високий процент суїцидальних вчинків – серед тих, хто страждає на ті чи інші психоемоційні розлади ( більше 50%). Тяжкі форми депресії за поширенням посідають друге місце після серцево-судинних захворювань.

Депресія вражає всі сторони життя людини – підриває почуття власної гідності, впевненості у собі, здатність ясно мислити та приймати помірковані рішення.

Симптоми депресії можуть будуть різноманітними. В одного підлітка – напади тривожності. В іншого – постійна втома, порушення апетиту, сну, втрата ваги, або з ним можуть постійно траплятися якісь неприємності. Яскравим виявом депресій можуть бути сльози з незначного приводу (особливо у дівчат) або немотивована агресія (у хлопців). Деякі підлітки намагаються подолати тяжкий емоційний стан, удаючись до розгулу, пиятик, безладних статевих контактів, вандалізму тощо.

Якщо людина серйозно замислила самогубство, то зазвичай про це можна здогадатися за характерними ознаками, які поділяються на три групи: словесні, поведінкові й ситуаційні.

 Поради для тих, хто потерпає від суїцидальних думок.

1. Втративши життя, нічого не вирішиш. Спробуй абстрагуватись від негараздів і подумки перенестись у майбутнє. Може вдасться побачити для себе причину жити далі або з’явиться бажання якось пережити важкий етап, перетерпіти його заради щасливого майбутнього.
2. Дієвий спосіб боротися з тугою – ставити перед собою досяжні цілі і зрозуміти, що життя не обходиться без розчарувань.
3. У разі сильних емоційних переживань давай волю сльозам, як наодинці, так і у присутності інших людей. У цьому немає нічого страшного. З одного боку – спрацює механізм внутрішньої душевної розради, а з другого - цим можна подати сигнал про твоє важке становище, викликати співчуття і бажання зарадити твоєму горю.
4. Якщо ти втратив спокій через почуття глибокої провини, буде краще спробувати якнайшвидше виправити становище, аніж дати проблемі розростися. Ти вчиниш правильно, якщо розкажеш про все батькам або іншим людям, небайдужим до твоєї долі. Цілком можливо, що спочатку вони будуть прикро вражені, засмутяться, будуть тебе лаяти. Але потім, скоріше за все, почнуть думати тільки про те, як тобі допомогти, як врятувати тебе від подальшої біди.
5. У будь-якому разі, якщо ти занепокоєний і збентежений, краще не страждати на самоті. Поділись своїми переживаннями з людиною, якій довіряєш. Щира розмова може знизити емоційне напруження і допоможе подивитись на проблему з іншої точки зору. Зазвичай можна більш-менш заспокоїтись, коли хтось виявляє співчуття до нашого горя і болю. Буде корисно заздалегідь домовитися про екстрений зв’язок на випадок повернення думок про самогубство.
6. Поширеною помилкою є очікування, що інші самі здогадаються про твої страждання, почнуть тебе розпитувати і пропонувати допомогу. Але жодна людина не може бачити, що на серці в іншої, зокрема і в тебе, тому сам шукай потрібного контакту, відкрий своє серце тому, кому ти довіряєш і кому до снаги тобі допомогти. Тримати все у собі – те ж саме, що самому тягнути важкий тягар.
7. У виникненні або посиленні пригніченого стану нерідко винна занижена самооцінка. Якщо ти постійно чуєш принизливі вислови про себе й образи, можна почати сприймати себе нікчемною людиною, яка не варта поваги інших. Але поміркуй, хіба хтось має право тебе оцінювати? Хоч би що думали про тебе інші, ти є унікальною особистістю, і якщо комусь щось у тобі не подобається, то це їхні проблеми, а не твої. Шукай спілкування з тими, хто ставиться до тебе по-доброму і з розумінням.
8. Почуття відчаю саме собою не пройде. Якщо відчуваєш напад глибокого смутку і нудьги, спробуй переключитись на щось інше, зайнятися якоюсь справою. Не можна сидіти, склавши руки. Якщо ти займаєшся тим, що у тебе добре виходить, то до тебе знову повертається почуття самоповаги, яке зазвичай зникає, коли загострюється депресія.
9. Корисно також займатися тим, що тішить тебе. Походи по магазинах і зроби самому собі або комусь із близьких та друзів приємний подарунок, приготуй свою улюблену страву, перечитай улюблену книжку, розгадуй кросворди, помалюй, пограй, щось відремонтуй удома, покатайся на велосипеді тощо.
10. Настрій помітно покращиться, якщо з’їздити кудись ненадовго з якоюсь практичною метою.
11. Найкращими ліками від пригніченості є допомога іншим – тим, хто переживає важкий період у своєму житті. Співчуття чужій біді й намагання допомогти ділом здатне перекрити власний душевний біль, спонукає абстрагуватись від власних проблем і налаштуватись на конструктивні рішення.
12. Чимало фахівців сходиться на тому, що у критичному стані допомагає релігія. Навіть якщо серед твого близького оточення ти не знайдеш людину, гідну твоєї довіри, ти завжди можеш звернутись у щирій молитвенній розмові до люблячого Небесного Батька, який ніколи не зрадить і повсякчас напоготові вислухати тебе, виявити до тебе доброту та повагу. Дізнайся якомога більше про Всевишнього Бога, пізнай його чуйність, милосердя і батьківську любов, його бажання утішити тебе, підтримати у важку хвилину.
13. У жодному разі не вдавайся до спроби приховати або подолати свою депресію за допомогою наркотиків та алкоголю. Це пастка, в яку потрапляють ті, хто шукає легких шляхів розв’язання проблем. Адже після тимчасової розради і відновлення життєвого тонусу насувається хвиля пригніченості і роздратованості.
14. Якщо твій душевний стан дуже розбалансований і ти відчуваєш, що не в змозі адекватно оцінювати ситуацію, спробуй звернутися до фахівця: психолога, психотерапевта, навіть психіатра.

Тільки разом з батьками, спільними зусиллями,

вчителі можуть дати дітям велике людське - щастя.

В. А. Сухомлинський

Шановні батьки, 
на цій сторінці розміщена 
корисна інформація для Вас

10 кроків, щоб стати кращими батьками

Про захист дітей та молоді від негативних інформаційних впливів 

Про заборону тютюнопаління та вживання алкогольних напоїв в школі

Безпека дітей в ІНТЕРНЕТІ

Інтернет пропонує дітям і молоді фантастичні можливості для дослідження, зв'язку та творчості в онлайні. Однак із використанням Інтернету пов’язані певні ризики.
Зокрема, це вікно у світ, який також належить дорослим і містить матеріали, що не підходять для дітей. 
Як батьки можуть допомогти дітям мінімізувати ці ризики?
На це питання немає однозначної відповіді, адже ризики варіюються залежно від віку та рівня комп'ютерної грамотності дитини. Найважливіше — це зробити особисту інформацію на комп'ютері безпечною, тобто захистити комп'ютер від вірусів та регулярно оновлювати програмне забезпечення.
Коли мова йде про дітей, ви можете посилити безпеку за допомогою фільтрів та засобів фільтрування вмісту, які є в багатьох програмах. 
Звичайно, важливо, щоб комп'ютерне обладнання було в робочому стані. Однак для дітей і молоді Інтернет є насамперед соціальним середовищем, в якому можна зустріти не лише друзів, а й незнайомців. В онлайні вас можуть образити, ошукати, завдати іншої шкоди. Я вважаю, що найкращим захистом є застосування власного здорового глузду. Дуже важливо проінформувати дітей про небезпеки в Інтернеті, щоб вони поводилися обережно і були готові обговорювати будь-які проблеми, з якими можна стикнутися під час використання Інтернету. Докладніше про безпеку роботи в мережі Інтернет можна дізнатися на сайті.

Сайт для дітей та батьків, спрямований на попередження правопорушень, злочинів та нещасних випадків у підлітковому середовищі і підвищення

Депресія: особливості перебігу в підлітковому віці. Попередження суїциду.

ПОРЯДОК розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення

"Гарячі телефони":

Всеукраїнська дитяча лінія „Телефон Довіри” > 8 800 500 21 80 (Безкоштовно, конфіденційно та анонімно надає консультації і психологічну допомогу дитині, яка постраждала внаслідок жорстокого поводження з нею).

Національна „гаряча лінія” з питань насильства та захисту прав дітей > 8 800 500 33 50

Цілодобовий телефон довіри з питань допомоги жертвам насилля у сім'ї - (044) 451-5-451