Освітня програма

Опорного закладу «МИХАЛКІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ

СОКИРЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ДНІСТРОВСЬКОГО РАЙОНУ

ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» та філій

на 2023-2024 навчальний рік

*****

Освітня програма

Опорного закладу «МИХАЛКІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ

СОКИРЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

ДНІСТРОВСЬКОГО РАЙОНУ

ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» та філій

на 2021-2022 навчальний рік

                                                              Схвалено педагогічною радою

                                                              Голова педагогічної ради

___________ Світлана Бужак

                                                              (протокол № 1 від 31 серпня 2021р.)

                                                  2021рік

З М І С Т

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ………………………………………….3-32

Розділ 1. Призначення опорного закладу та засіб його реалізації ……3-4

Розділ 2. Особливості організації освітнього процесу I ступеня…… 5-10

Розділ 3. Особливості організації освітнього процесу II ступеня ... 11-15

Розділ 4. Особливості організації освітнього процесу IIІ ступеня ...16-18

Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому педагогічних технологій    …………………………………….19-22

Розділ 6. Очікувані результати навчання здобувачів освіти…………23-28

Розділ 7. Структура 2020/2021 навчального року……………………29-32

ДОДАТКИ ……………………………………………………………… 33-59

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Розділ 1

Призначення опорного закладу та засіб його реалізації

 Освітня програма  ОПОРНОГО ЗАКЛАДУ «МИХАЛКІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ СОКИРЯНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ДНІСТРОВСЬКОГО РАЙОНУ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ» ТА ФІЛІЙ  на 2021-2022 навчальний рік розроблена на виконання:

• Закону України «Про освіту»
•  Закону України «Про повну загальну середню освіту»,  
• Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 №988-р)
• Державними стандартами освіти відповідного рівня:

• Державним стандартом початкової освіти, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (для 1-4-го класів);
• Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011

№ 1392 (для 5-9-х, 10-11-х класів).

• Типових  освітніх програм, затверджених наказами Міністерства освіти і науки України:

• від   08.10.2019 року № 1272   «Про затвердження типових освітніх програм та  навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти»  (під керівництвом О.Савченко);
• від 08.10.2019 року № 1273 «Про затвердження типових освітніх програм та  навчальних програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти»  (під керівництвом О.Савченко);
• від  20.04.2018 № 405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» (5-9 класи);
• від  28.11.2019 № 1493 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» (10-11 класи);
• від 15 серпня 2011 року №872 Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах" зі змінами, внесеними згідно згідно з Постановою КМ №588 від 09.08.2017року
• від 12.01.2016 року № 8 «Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 184/28314 та зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції від 01.07.2016  № 905/29035, з наказом Міністерства освіти і науки України від 24.04.2017 року № 635 «Про внесення змін до Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах»,  зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.05.2017 за № 645/30513 та змінами, внесеними наказом МОНУ № 955 від 10.07.2018.

Освітня програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державними стандартами освіти. Вона визначена як сукупність взаємопов'язаних основних і додаткових освітніх програм і відповідних їм освітніх технологій, що визначають зміст освіти, та спрямованих на досягнення прогнозованого результату діяльності установи.

Тип закладу:  опорний заклад

Види діяльності опорного закладу за КВЕД-2010

• 85.10 Дошкільна освіта
• 85.20 Початкова освіта
• 85.31 Загальна середня освіта
• 85.32 діяльність шкіл підготовки водіїв транспортних засобів

У Михалківському ліцеї ( 11 класів), навчається  255 здобувачі освіти. 

( Додаток №15).

       I ступінь - початкова освіта.

У школі І ступеня функціонує 4 класи, навчається –101 здобувачі освіти.

II ступінь - базова середня  освіта.

У школі ІІ ступеня функціонує 5 класів, навчається -114 здобувачів освіти.

IIІ ступінь – повна загальна середня  освіта.

У школі ІІІ ступеня функціонує 2 класи,  навчається – 40 здобувачів освіти. IIІ групи дошкільної освіти - 52 вихованець.

Опорний заклад у своєму складі має філії :

Вітрянська гімназія (9 класів), навчається – 90 здобувачів освіти;

І група дошкільної освіти -  10  вихованців.

Кулішівська гімназія (9 класів), навчається – 106 здобувачів освіти;

І група дошкільної освіти -  14  вихованців.

Розділ 2

Особливості організації освітнього процесу I ступеня

     Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній закладу.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітню програму для 1-4 класів закладу загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу:

З урахуванням  поетапного переходу закладів освіти на здійснення діяльності за новим Державним стандартом у 2020/2021 навчальному році освітня програма закладу освіти може розроблятися на основі:

• для 1-2 класів - Державного стандарту початкової освіти (2018 рік), типових освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 № 1272);
• для 3-4 класів - Державного стандарту початкової освіти (2018 рік), типових освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 № 1273);

Освітню програму побудовано із врахуванням таких принципів:

• дитиноцентрованості і природовідповідності;
• узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
• науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
• наступності і перспективності навчання;
• взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
• логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
• можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
• творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
• адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

     Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових   компетентностей:

• вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
• здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
• математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
• інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
• екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
• інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
• навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
• громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
• культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
• підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Освітньої програми рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання.

Упродовж навчання в початковій ланці здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів освіти у 1-4 класах підлягають вербальному, формувальному та рівневому оцінюванню,

Оцінювання здобувачів освіти  1 класу здійснювати за наказом МОН від 20.08.2018 №924.

 Оцінювання здобувачів освіти 2- 4 класу здійснювати за наказом МОН від 27.08.2019 №1154.

Оцінювання здобувачів освіти 3-4 класів здійснювати за наказом МОН від 16.09.2020  № 1146
    

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію,
яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

         З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх
прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження
навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному
рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає
можливість відстежувати стан реалізації мети і завдань початкової освіти та
вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти1-4-х класів закладів загальної середньої освіти складає 3500 годин/навчальний рік:

• 1-й клас - 805  годин/навчальний рік;
• 2-й клас – 875 годин/навчальний рік;
• 3-й клас – 910 годин/навчальний рік;
• 4-й клас – 910 годин/навчальний рік.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани початкової школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту початкової освіти. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Навчальні плани містять інваріантну складову, сформовану на державному рівні і є обов'язковою, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.

Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

Варіативна складова навчальних планів використовується на підсилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно.

Варіативність змісту початкової освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб здобувачів освіти, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ (КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ) ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ, ВИЗНАЧЕНИХ ВІДПОВІДНИМ ДЕРЖАВНИМ СТАНДАРТОМ ЗАГАЛЬНОЇ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

1 -4 класи

Мовно-літературна (українська мова і література, іноземна мова)

Математична

Я досліджую світ (природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров’язбережувальна  галузі)

Технологічна (відокремлено від «Я досліджую світ»)

Інформатична (відокремлено від «Я досліджую світ»)

Мистецька

Фізкультурна

     Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

           Упродовж початкового навчання здобувачі освіти опановують
способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню
відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у
знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.     

     Освітня програма  І ступеня складена:

•   Для 1-2-го класів – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти І ступеня (для 1-2 класів), затвердженою наказом МОН України  від 08.10.2019 №1272, додаток.  (Додаток №1,9,15).
• Для 3-4-го класів – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти І ступеня (для 3-4 класів), затвердженою наказом МОН України  від 08.10.2019 №1273, додаток.  (Додаток №1,9,15).

Навчальні плани початкової освіти передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту. Вони охоплюють інваріантну складову сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів освіти та варіативну складову, яку формує окремо кожен заклад освіти  .

          Години варіативної складової освітньої програми  передбачили на:

• збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової;
• факультативи, спецкурси, курси за вибором,  індивідуальні та групові заняття.

Варіативний складник

ОЗ «Михалківський ліцей»

             1 клас – 1 година:

• 1год.- підсилення предмета (українська мова)

             2 клас – 1 година:

• 1год.- підсилення предмета (українська мова)

             3 клас – 1 годин:

• 1год.- підсилення предмета (українська мова)

              4 клас – 1 година:

• 1год.- підсилення предмета (українська мова)

Філія «Вітрянська гімназія»

          1 клас – 1 година:

• 1год.- підсилення предмета (українська мова)

             2 клас – 1 година:

• 1год.- підсилення предмета (індивідуальні заняття та  консультації)

             3 клас – 1 годин:

• 1год.- підсилення предмета (індивідуальні заняття та  консультації)

              4 клас – 1 година:

• 1год.- підсилення предмета (індивідуальні заняття та  консультації)

Філія «Кулішівька гімназія»

          1 клас – 1 година:

• 1год.- підсилення предмета (українська мова)

             2 клас – 1 година:

• 1год.- підсилення предмета (українська мова)

             3 клас – 1 годин:

• 1год.- підсилення предмета (українська мова)

              4 клас – 1 година:

• 1год.- підсилення предмета (індивідуальні заняття та  консультації)

Розділ 3

Особливості організації освітнього процесу II ступеня

Базова середня освіта окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової середньої освіти.

Освітня програма ІІ ступеня визначає:

• загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів Типової освітньої програми;
• очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм Типової освітньої програми, перелік яких наведено 
• пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України»;
• рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 5-9-х класів складає 5845 годин/навчальний рік:

• 5-й клас – 1050 годин/навчальний рік;
• 6-й клас – 1155 годин/навчальний рік;
• 7-й клас – 1172,5 годин/навчальний рік;
• 8-й клас – 1207,5 годин/навчальний рік;
• 9-й клас – 1260 годин/навчальний рік.

 Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані ІІ ступеня:

• Для 5- ого класу- за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України  від 20.04.2018 № 405, таблиця1.  (Додаток № 2,10,16,17)
• Для 6-9 их класів – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України  від 20.04.2018 № 405, таблиця10.  (Додаток №3,4,5,6,11,12,13,14, 18,19,20,21,).

          Освітня програма дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.

Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову, яку формує окремо заклад освіти.

   Варіативна складова навчальних планів використовується на:

• запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, чи світоглядного спрямування;

Варіативний складник

ОЗ «Михалківський ліцей»

  5 клас – 3,5 години:

• 0,5 - підсилення предмета (українська мова)

2 год. – курси за вибором:

• 1 год. – основи християнської етики та моралі
• 1 год. – українознавство
• 1 год. – я – моє здоров’я – моє життя.

6 клас –3,5години:

• 0,5 - підсилення предмета (українська мова)

2год. –  курси за вибором:

• 1 год. – основи християнської етики та моралі
• 1 год. – українознавство.

1 год. – додаткові заняття:

• 0,5 год. – українська література
• 0,5 год. – біологія.

7 клас – 3  години:

2 год. – курси за вибором:

• 1 год. – основи християнської етики та моралі
• 1 год. – українознавство.

1 год. – додаткові заняття:

• 1 год. – українська мова

8 клас – 1,5 години:

1 год. – курси за вибором:

1 год. – українознавство.

0,5 год. – додаткові заняття:

• 0,5 год. – біологія

9 клас – 2 години:

2 год. – курси за вибором:

• 1 год. – українознавство .
• 1 год. - основи християнської етики та моралі.

Філія «Вітрянська гімназія»

          5 клас – 3,5 години:

2 год. – курси за вибором:

• 1 год. – психологія спілкування
• 1 год. – українознавство
• 1 год. – цифрова та медіаграмотність
• 0,5 год. – Екологічна абетка.

6 клас –3,5години:

2год. –  курси за вибором:

• 1 год. – я – моє здоров’я, моє – життя
• 1 год. – українознавство
• 1 год. – цифрова та медіаграмотність
• 0,5 – не смійся з мене.

1 год. – додаткові заняття:

• 0,5 год. – українська література
• 0,5 год. – біологія.

7 клас – 2,5  години:

• 1 - підсилення предмета (українська мова)

2 год. – курси за вибором:

• 0,5 год. – не смійся з мене
• 1 год. – цифрова та медіаграмотність.

1 год. – додаткові заняття:

• 1 год. – українська мова

8 клас – 2 години:

2 год. – курси за вибором:

•    1 год. – аналіз ліричного твору

• 1 год. –основи самовизначення особистості.

9 клас – 2 години:

• 1 год.  -  підсилення предмета (німецька мова)
• 0,5 год. - підсилення предмета (правознавство)

2 год. – курси за вибором:

• 0,5 год.  – формування здорового способу життя та профілактика ВІЛ /СНІД.

Філія «Кулішівька гімназія»

          5 клас – 3,5 години:

1 год. – курси за вибором:

• 1 год. – основи християнської етики

1 год. – факультатив:

• 1 год. – українознавство
• 0,5 год. –  Орфографічний практикум з української мови
• 1 год. – Літературними стежками.

         6 клас –3,5години:

1 год. – курси за вибором:

• 1 год. – основи християнської етики

1 год. – факультатив:

• 1 год. – українознавство
• 0,5 год. – Культура мовлення.Стилістичні особливості морфології
• 1 год. – Дивосвіт української літератури.

7 клас – 3  години:

1 год. – курси за вибором:

• 1 год. – основи християнської етики

1 год. – факультатив:

• 1 год. – українознавство
• 1 год. – олімпіадний біологічний практикум.

8 клас – 3,5 години:

1 год. – курси за вибором:

• 1 год. –  християнська етика в українській культурі

0,5 год. – факультатив:

• 0,5 год. – українознавство
• 1 год. – олімпіадний біологічний практикум
• 1 год. – синтаксис простого та простого ускладненого речення.

9 клас – 2 години:      

2 год. – курси за вибором:

• 1 год. - основи християнської етики.

0,5 год. – факультатив:

• 0,5 год. – українознавство
• 0,5 год. – синтаксис  складного речення.

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів цієї освітньої програми.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань закладу. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статевовікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року розпочинають здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Розділ 4

Особливості організації освітнього процесу IIІ ступеня

Повна загальна середня освіта окреслює рекомендовані підходи до планування й організації  єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

У середній освіті  навчання є профільним, тому обов'язковий для вивчення зміст освітніх галузей реалізується шляхом вивчення окремих предметів, курсів за вибором закладів відповідно до загальної кількості годин, передбачених для кожної галузі, або шляхом застосування модульної технології.

Освітня програма ІІІ ступеня визначає:

• загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення;
• рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

    Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для
10-11-го класів складає 2660 годин/навчальний рік:

• для 10-го класу – 1330 годин/навчальний рік;
• для 11-го класу – 1330 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані ІІІ ступеня:

• Для 10-11-го класів – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України  від 28.11.2019  №1493, таблиця 2.  (Додаток №7,8).

Навчальний план для 10-11-го класів розроблено відповідно до Державного стандарту. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо.

Навчальний план для 10-11-го класів складено за другим варіантом організації освітнього процесу, який містить перелік базових предметів, що включає окремі предмети суспільно-гуманітарного та математично-природничого циклів.

До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист України» (згідно постанови Кабінету Міністрів України
від 26 лютого 2020 року № 143).

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку учнями 10-11-го класів обрано два предмети (три години, передбачені на вибірково-обов’язкові предмети діляться між двома обраними предметами), а саме 10 клас 1година – «Інформатика» та 2 години «Технології», 11 клас 2 години – «Інформатика» та 1 година «Технології»     Частина навчальних годин навчального плану призначена для забезпечення спрямування навчання на окремі базові предмети в старшій школі.

     Інваріантна складова  навчального плану в 10-11 класах забезпечує реалізацію змісту шкільної освіти на рівні Державного стандарту.

     В старшій школі з метою збереження наступності між ступенями навчання продовжується диференціація за напрямками окремих базових предметів.

     Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

     Реалізація освітньої програми профільної середньої освіти забезпечує формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності, а саме: здатність спілкуватися державною та іноземними мовами, математичної грамотності й обізнаності у галузі природничих наук, техніки і технологій, готовності використовувати інформаційно-комунікаційні технології у своїй діяльності, уміння вчитися впродовж життя, здатності до соціальної комунікації й активності, життя в громадянському суспільстві, володіння навичками підприємницької діяльності, загальнокультурної й екологічної грамотності та готовності до здорового способу життя та інших компетентностей передбачених стандартом освіти.

       Спеціальні курси разом із профільними предметами відображають специфіку конкретного профілю навчання і визначають його сутність. Вони призначені для доповнення, поглиблення змісту окремих розділів профільних предметів, можуть містити додаткові споріднені розділи, що не включені до навчальних програм, знайомити учнів із галузями знань, не представленими в змісті окремих предметів, але орієнтованими на комплекс можливих професій у руслі обраного профілю навчання тощо. Тематика і зміст таких курсів можуть розроблятися вчителями і використовуватися в освітньому процесі після погодження в установленому порядку.

Факультативні курси є засобом задоволення пізнавальних інтересів та освітніх потреб учнів у галузях, які загалом не пов’язані з обраним профілем навчання. Факультативні курси реалізуються за рахунок додаткових годин, передбачених планом.

Варіативний складник

 10 клас – 8 годин:

7 год. – окремі  предмети:

• 2 год.-англійська мова;
• 4 год.- технології;
• 0,5 год.- мистецтво;

•  0,5 год.- Захист України;

  1 год. –курси за вибором:

• 1год. – українознавство.

11 клас – 9 годин:

          8 год. – окремі  предмети:

• 2 год.- англійська мова;
• 5 год.- технології;
• 0,5 год.- мистецтво;

•  0,5 год.- Захист України;

1 год. – курси за вибором:

• 1год. – українознавство.

Освітня галузь «Математика» у 10-11-му класах  реалізується  через  окремі навчальні предмети: «Алгебра і початки аналізу» та  «Геометрія».

Освітня галузь «Фізика і астрономія» у 10-11-му класах  реалізується  через  окремі навчальні предмети: «Фізика» та  «Астрономія».

Розділ 5

Особливості організації освітнього процесу та застосовування

в ньому педагогічних технологій

     Освітня програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Перелік освітніх галузей ІІ-ІІІ ступенів.

     Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

• Мови і літератури
• Суспільствознавство
• Мистецтво
• Математика
• Природознавство
• Технології
• Здоров’я і фізична культура

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлена відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження здобувачів освіти.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Для недопущення перевантаження здобувачів освіти необхідно враховувати їхнє навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так, за рішенням педагогічної ради при оцінюванні здобувачів освіти дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Предмети інваріантної та варіативної складових, що не мають повної кількості годин вивчатимуться упродовж 2021/2022 навчального року почергово через тиждень або почергово семестрами.

Варіативну складову освітньої програми  конкретизували враховуючи умови закладу та індивідуальні освітні потреби здобувачів освіти, а також рекомендації  Міністерства освіти і науки  України, Департаменту освіти і науки, інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області, відділу освіти Сокирянської  міської ради, а також врахували гранично допустиме навантаження на здобувача освіти.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

• формування компетентностей;
• розвитку компетентностей;
• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
• корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей здобувачів освіти, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії діти отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться із здобувачами освіти, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію дітей. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або здобувачі освіти підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності здобувачів освіти в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності дітей можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій здобувачам освіти надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення здобувачів освіти з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.

Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння здобувачами освіти змісту предметів, досягнення компетентностей. Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях діти самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках.

Екскурсії в першу чергу покликані показати здобувачам освіти практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором дітьми по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Здобувачі освіти можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.      Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

• кадрове забезпечення освітньої діяльності;
• навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
• матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
• якість проведення навчальних занять;
• моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Розділ 6

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
• окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
• предмети за вибором;
• роботу в проектах;
• позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Здобувачі освіти набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Розділ 7

Структура 2020/2021 навчального року

За прогнозами медиків новий 2021-2022 навчальний рік почнеться в умовах, коли пандемія не відступила і продовжує вирувати, оскільки вірус мутував та став більш агресивним. Ми розпочинаємо навчальний рік, як і попередній, в умовах, коли зовнішні чинники є суттєвими в процесі організації навчального року. З метою належної організації освітнього процесу та запобігання поширення зростання захворюваності на COVID-19 серед учасників освітнього процессу, згідно листа Департаменту освіти і науки обласної державної адміністрації від 28.08.2021 № 01-33/2217, листа відділу освіти Сокирянської міської ради від 31.08.2021 № 01-06/662 «Про роботу закладів освіти у 2021-2022 навчальному році» оновили та схвалили рішенням педагогічних рад освітні програми закладів освіти в умовах карантинних обмежень з урахуванням рівня епіднебезпеки. При розробці алгоритмів роботи закладів освіти у період карантинних обмежень необхідно врахували вимоги:

- постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 (зі змінами) «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COV1D-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»;

- постанови Головного державного санітарного лікаря України від 26.08.2021 № 9 «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

  У  разі встановлення «жовтого/помаранчевого» рівнів епідемічної небезпеки забороняється:

- відвідування закладів освіти здобувачами освіти та проведення в закладах освіти масових заходів (вистав, свят, концертів) за участю здобувачів освіти у разі відсутності у більш 20 відсотків працівників закладу документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації;

- відвідування закладів освіти здобувачами освіти у разі перебування на самоізоляції через контакт з особою з підтвердженим випадком COVID-19 більше 50 відсотків здобувачів освіти та працівників закладу;

- відвідування закладів особами, які не є учасниками освітнього процесу.

Дозволяється:

- організувати освітній процес у «змішаному (комбінованому)» форматі, як дистанційно, так і в закладі освіти, з дотриманням протиепідемічних вимог у закладах загальної середньої освіти/окремих класах, кількість учнів в яких перевищує проектну потужність закладу/перевищує нормативи;

- індивідуальне відвідування закладів батьками або особами, що їх замінюють, здобувачів освіти за наявності документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації або негативного результату тесту на COVID-19, яке проведене не пізніше 72 годин до відвідування закладу освіти, за умови використання засобів індивідуального захисту, зокрема захисних масок або респіраторів, що закривають ніс та рот, проведення термометрії та попереднього узгодження з керівником закладу. Допуск до закладів освіти батьків або осіб, які супроводжують батьків з інвалідністю, не потребує попереднього узгодження. Батьківські консультації/збори проводяться в онлайн режимі.

У разі встановлення «червоного» рівня епідемічної небезпеки забороняється відвідування закладів здобувачами освіти, незалежно від форм власності закладу, крім здобувачів освіти закладів дошкільної освіти, спеціальних закладів освіти та учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти  , здобувачів освіти, які беруть участь в атестації, а також осіб, які беруть участь у заходах з оцінювання якості освіти, за умови наявності у більш 80 відсотків працівників закладу освіти документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації.

Необхідно  дотримуватися протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання ускладнення епідемічної ситуації, зокрема: термометрії; використання засобів індивідуального захисту, у тому числі захисних щитків, педагогічними працівниками; режиму провітрювання приміщень; правил дезінфекції; розробки та дотримання графіків і маршрутів руху (використання всіх входів до будівлі з метою запобігання скупчення учасників освітнього процесу); мінімізації пересування здобувачів освіти між навчальними кабінетами/аудиторіями та інше.

Для зручності учасників освітнього процесу  організовуються заняття за семестровою системою, за такою  структурою  2021-2022 навчального року:

 1 вересня - свято День знань; навчальні заняття:

перший семестр - з 1 вересня по 24 грудня 2021 року;

другий семестр - з 10 січня но 31 травня 2022 року;

осінні канікули - з 24 по 31 жовтня 2021 року;

зимові канікули - з 25 грудня 2021 року по 09 січня 2022 року;

весняні канікули - з 27 березня по 3 квітня 2022 року.

  Освітній  процес   організовується в межах навчального року та триває не менше 175 навчальних днів. Тривалість канікул - не менше 30 календарних днів (ст.10 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).

Під час планування та організації освітнього процесу звертаємо увагу на рекомендації постанови Головного державного санітарного лікаря України від 26.08.2021 № 9 «Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», зокрема:

- здійснення щоденного контролю за виконанням заходів у закладі освіти на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19);

- проведення роз'яснювальної роботи з персоналом та здобувачами освіти щодо індивідуальних заходів профілактики та реагування на виявлення симптомів коронавірусної хвороби (COVID-19) серед учасників освітнього процесу;

- інформування учасників освітнього процесу з питань вакцинації, профілактики інфекційних та неінфекційних захворювань та протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19);

- розробка алгоритмів дій на випадок надзвичайної ситуації, пов’язаною з реєстрацією випадків захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19) серед здобувачів освіти та працівників закладу освіти;

- недопущення до роботи персоналу, визначеного таким, який потребує самоізоляції відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я;

- проведення інструктажу для працівників щодо запобігання поширенню коронавірусної інфекції (COVID-19), дотримання правил респіраторної гігієни та протиепідемічних заходів.

  Допуск  до роботи персоналу закладів освіти здійснюється за умови використання засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Разом з тим, у закладі   організовано централізований збір використаних засобів індивідуального захисту, паперових серветок в окремі контейнери (урни) з кришками та поліетиленовими пакетами, з подальшою утилізацією згідно з укладеними угодами на вивіз твердих побутових відходів.

Для належної організації освітнього процесу   розроблені   графік, за яким відбувається допуск здобувачів освіти до закладу, та маршрути руху здобувачів освіти (залучаються всі можливі входи в приміщення закладу). Графік допуску   сформований таким чином, щоб запобігати утворенню скупчення учасників освітнього процесу. 

Засоби індивідуального захисту можуть не використовуватися під час проведення занять у навчальних приміщеннях. Під час пересування приміщеннями закладу освіти використання захисних масок є обов’язковим.

Для учнів 1 - 4 класів вхід та пересування приміщеннями закладу освіти дозволяється без використання засобів індивідуального захисту.

Здобувачі освіти старші 12 років, обов’язково використовують індивідуальні засоби захисту в процесі пересування приміщеннями закладу освіти.

Пересування здобувачів освіти між навчальними кабінетами, аудиторіями   мінімізовані, зокрема, шляхом проведення занять впродовж дня для одного і того ж класу (групи) в одній і тій самій аудиторії (кабінеті), застосування модульного підходу до організації вивчення дисциплін тощо.

  На  всіх входах організовано   місця для обробки рук антисептичними засобами. Місця для обробки рук позначаються яскравим вказівником про правила та необхідність дезінфекції рук. Питний режим здобувачів освіти організовується з допомогою використання індивідуальних є

Тривалість уроків:

• у 1-му класі – 35 хвилин;
• у 2-4 класах – 40 хвилин;
• у 5-11 класах – 45 хвилин.

Гранично допустиме навантаження на учнів відповідає санітарно-гігієнічним вимогам згідно ДСанПіН 5.5.2.008-01.

  Працюємо  в денному режимі за п’ятиденним навчальним тижнем. Мова навчання українська.

          Навчальні екскурсії та навчальна практика для здобувачів освіти 1-8,10 класів   буде проведена  упродовж  2021/2022 навчального року за окремим графіком, відповідно до рішення педагогічної ради від 31.08.2021 протокол №1.

     Перелік предметів для державної підсумкової атестації, форми та терміни її проведення Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково.    

    Навчальні заняття у 1-11 класах завершити 31.05.2022року.

    Провести вручення документів про освіту  для випускників 9-го класу - 19 червня 2022 року, випускний вечір  для випускників 11-го класу 25 червня 2022 року.

     Освітня програма   та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднено на веб-сайті опорного закладу.

Д О Д А Т К И

Додаток 1

До Освітньої програми

ОЗ «Михалківський ліцей»  згідно додатків наказів МОН України

від 08.10.2019 №1272, №1273

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор 

_____________ Світлана БУЖАК

                                                     01.09.2021                  

НАВЧАЛЬНИЙ  ПЛАН

для початкової школи ОЗ «Михалківський ліцей»

з українською мовою навчання

(ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ДЛЯ ЗЗСО розроблена під керівництвом О. Я. Савченко)

Додаток 2

До Освітньої програми

ОЗ «Михалківський ліцей» 

згідно таблиці 1 наказу МОН України від 20.04.2018 № 405

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор 

_____________ Світлана БУЖАК

                                                       01.09.2021                 

НАВЧАЛЬНИЙ  ПЛАН

для 5  класу  ОЗ «Михалківський ліцей»
з українською мовою навчання

Додаток 3

До Освітньої програми

ОЗ «Михалківський ліцей» 

згідно таблиці 10  наказу

МОН України від 20.04.2018 № 405

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор 

_____________ Світлана БУЖАК

                                                       01.09.2021    

НАВЧАЛЬНИЙ  ПЛАН

для 6 класу  ОЗ «Михалківський ліцей»

з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов

Додаток 4

До Освітньої програми

ОЗ «Михалківський ліцей» 

згідно таблиці 10  наказу

МОН України від 20.04.2018 № 405

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор 

_____________ Світлана БУЖАК

                                                       01.09.2021    

НАВЧАЛЬНИЙ  ПЛАН

для 7 класу  ОЗ «Михалківський ліцей»

з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов

Додаток 5

До Освітньої програми

ОЗ «Михалківський ліцей» 

згідно таблиці 10  наказу

МОН України від 20.04.2018 № 405

ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор 

_____________ Світлана БУЖАК

                                                       01.09.2021    

НАВЧАЛЬНИЙ  ПЛАН

для 8 класу  ОЗ «Михалківський ліцей»

з навчанням українською мовою і вивченням двох іноземних мов